цинізм

рос. цинизм

1. Нігілістичне ставлення до надбань людства, загальноприйнятих правил, культури, духовності. 2. Зневажання досягнень культури, науки, моралі, антилюдяність стосовно іншої людини.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цинізм — цині́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. цинізм — ЦИНІ́ЗМ, у, ч. 1. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом, .. Словник української мови у 20 томах
  3. цинізм — -у, ч. 1》 Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. || Відвертість, доведена до безсоромності. 2》 іст. Учення циніків (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цинізм — цині́зм (грец. κυνισμός, від κυνικός – собачий) 1. Вчення філософської школи кініків, які проповідували зневажливе ставлення до надбань людської культури. 2. Зневажливе ставлення до досягнень культури, духовних і моральних цінностей, загальноприйнятих норм поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. цинізм — Цині́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цинізм — ЦИНІ́ЗМ, у, ч. 1. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом, .. Словник української мови в 11 томах