цинізм
ЦИНІ́ЗМ, у, ч.
1. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою.
Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом, ..робота інтелігента серед темної народної маси..— от що служить темою більших Франкових повістей (Коцюб., III, 1956, 39);
Ніколи підлість і ницість ворогів людства, ворогів людської особи не проявлялася з такою огидною жорстокістю, з таким цинізмом, як проявила себе підлість у войовничому фашизмі — гітлеризмі (Довж., III, 1960, 40);
// Відвертість, доведена до безсоромності.
Студент сидів мовчки і якось машинально пив каву, що підливала йому Віра Павлівна.— Ну, чого ж ви, мій голубчику, такі смутні та невеселі? Може, гніваєтесь на мене за мій цинізм? (Хотк., І, 1966, 40).
2. іст. Учення циніків (у 2 знач.).
Значення в інших словниках
- цинізм — рос. цинизм 1. Нігілістичне ставлення до надбань людства, загальноприйнятих правил, культури, духовності. 2. Зневажання досягнень культури, науки, моралі, антилюдяність стосовно іншої людини. Eкономічна енциклопедія
- цинізм — цині́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- цинізм — ЦИНІ́ЗМ, у, ч. 1. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом, .. Словник української мови у 20 томах
- цинізм — -у, ч. 1》 Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. || Відвертість, доведена до безсоромності. 2》 іст. Учення циніків (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цинізм — цині́зм (грец. κυνισμός, від κυνικός – собачий) 1. Вчення філософської школи кініків, які проповідували зневажливе ставлення до надбань людської культури. 2. Зневажливе ставлення до досягнень культури, духовних і моральних цінностей, загальноприйнятих норм поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука
- цинізм — Цині́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)