цинізм

ЦИНІ́ЗМ, у, ч.

1. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою.

Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом, .. робота інтелігента серед темної народної маси .. – от що служить темою більших Франкових повістей (М. Коцюбинський);

Ніколи підлість і ницість ворогів людства, ворогів людської особи не проявлялася з такою огидною жорстокістю, з таким цинізмом, як проявила себе підлість у войовничому фашизмі – гітлеризмі (О. Довженко);

// Відвертість, доведена до безсоромності.

Студент сидів мовчки і якось машинально пив каву, що підливала йому Віра Павлівна. – Ну, чого ж ви, мій голубчику, такі смутні та невеселі? Може, гніваєтесь на мене за мій цинізм? (Г. Хоткевич);

Критерій потворності змурує для вас моторошний панцир цинізму, зневаги, насмішки .. і ви навіть зовні уподібнетесь тим зображенням, які будете малювати (О. Бердник).

2. іст. Учення циніків 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цинізм — рос. цинизм 1. Нігілістичне ставлення до надбань людства, загальноприйнятих правил, культури, духовності. 2. Зневажання досягнень культури, науки, моралі, антилюдяність стосовно іншої людини. Eкономічна енциклопедія
  2. цинізм — цині́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. цинізм — -у, ч. 1》 Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. || Відвертість, доведена до безсоромності. 2》 іст. Учення циніків (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цинізм — цині́зм (грец. κυνισμός, від κυνικός – собачий) 1. Вчення філософської школи кініків, які проповідували зневажливе ставлення до надбань людської культури. 2. Зневажливе ставлення до досягнень культури, духовних і моральних цінностей, загальноприйнятих норм поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. цинізм — Цині́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цинізм — ЦИНІ́ЗМ, у, ч. 1. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом, .. Словник української мови в 11 томах