цинізм
цині́зм
-у, ч.
1》 Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою.
|| Відвертість, доведена до безсоромності.
2》 іст. Учення циніків (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цинізм — рос. цинизм 1. Нігілістичне ставлення до надбань людства, загальноприйнятих правил, культури, духовності. 2. Зневажання досягнень культури, науки, моралі, антилюдяність стосовно іншої людини. Eкономічна енциклопедія
- цинізм — цині́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- цинізм — ЦИНІ́ЗМ, у, ч. 1. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом, .. Словник української мови у 20 томах
- цинізм — цині́зм (грец. κυνισμός, від κυνικός – собачий) 1. Вчення філософської школи кініків, які проповідували зневажливе ставлення до надбань людської культури. 2. Зневажливе ставлення до досягнень культури, духовних і моральних цінностей, загальноприйнятих норм поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука
- цинізм — Цині́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цинізм — ЦИНІ́ЗМ, у, ч. 1. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою. Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом, .. Словник української мови в 11 томах