цинізм
ЦИНІ́ЗМ, у, ч.
1. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою.
Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом, .. робота інтелігента серед темної народної маси .. – от що служить темою більших Франкових повістей (М. Коцюбинський);
Ніколи підлість і ницість ворогів людства, ворогів людської особи не проявлялася з такою огидною жорстокістю, з таким цинізмом, як проявила себе підлість у войовничому фашизмі – гітлеризмі (О. Довженко);
// Відвертість, доведена до безсоромності.
Студент сидів мовчки і якось машинально пив каву, що підливала йому Віра Павлівна. – Ну, чого ж ви, мій голубчику, такі смутні та невеселі? Може, гніваєтесь на мене за мій цинізм? (Г. Хоткевич);
Критерій потворності змурує для вас моторошний панцир цинізму, зневаги, насмішки .. і ви навіть зовні уподібнетесь тим зображенням, які будете малювати (О. Бердник).
2. іст. Учення циніків 2.
Словник української мови (СУМ-20)