інфантильний —
Дитинячий, дитинний, дитячий
Словник чужослів Павло Штепа
інфантильний —
інфанти́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
інфантильний —
-а, -е. Такий, що відзначається інфантилізмом; недорозвинений; що має риси, характерні для дитячого віку. Інфантильний вигляд.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інфантильний —
інфанти́льний (від лат. infantilis – дитячий) той, що відзначається інфантилізмом, недорозвинений.
Словник іншомовних слів Мельничука
інфантильний —
НЕДОРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕДОРОЗВИ́НУТИЙ) (про організм або окремий орган — який зупинився чи затримався в своєму розвиткові, рості); АБОРТИ́ВНИЙ спец. (про рослини); ІНФАНТИ́ЛЬНИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
інфантильний —
ІНФАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Власт. дитячому вікові; недорозвинений. Інфантильний вигляд.
Словник української мови в 11 томах