Великий тлумачний словник сучасної мови

інфантильний

інфанти́льний

-а, -е.

Такий, що відзначається інфантилізмом; недорозвинений; що має риси, характерні для дитячого віку. Інфантильний вигляд.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. інфантильний — Дитинячий, дитинний, дитячий  Словник чужослів Павло Штепа
  2. інфантильний — рос. инфантильный той, кому властивий інфантилізм, недорозвинений.  Eкономічна енциклопедія
  3. інфантильний — інфанти́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  4. інфантильний — інфанти́льний (від лат. infantilis – дитячий) той, що відзначається інфантилізмом, недорозвинений.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інфантильний — НЕДОРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕДОРОЗВИ́НУТИЙ) (про організм або окремий орган — який зупинився чи затримався в своєму розвиткові, рості); АБОРТИ́ВНИЙ спец. (про рослини); ІНФАНТИ́ЛЬНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
  6. інфантильний — ІНФАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Власт. дитячому вікові; недорозвинений. Інфантильний вигляд.  Словник української мови в 11 томах