інфантильний

НЕДОРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕДОРОЗВИ́НУТИЙ) (про організм або окремий орган — який зупинився чи затримався в своєму розвиткові, рості); АБОРТИ́ВНИЙ спец. (про рослини); ІНФАНТИ́ЛЬНИЙ книжн. (про людину та її ознаки — який зберіг у дорослому віці фізичні й психічні риси, властиві дитячому віку). Недорозвинений організм; Абортивні органи рослин; Інфантильний вигляд. — Пор. 1. незрі́лий.

Значення в інших словниках

1. інфантильний — Дитинячий, дитинний, дитячий  Словник чужослів Павло Штепа
2. інфантильний — рос. инфантильный той, кому властивий інфантилізм, недорозвинений.  Eкономічна енциклопедія
3. інфантильний — інфанти́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
4. інфантильний — -а, -е. Такий, що відзначається інфантилізмом; недорозвинений; що має риси, характерні для дитячого віку. Інфантильний вигляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. інфантильний — інфанти́льний (від лат. infantilis – дитячий) той, що відзначається інфантилізмом, недорозвинений.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. інфантильний — ІНФАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Власт. дитячому вікові; недорозвинений. Інфантильний вигляд.  Словник української мови в 11 томах