антитринітаризм
I
АНТИТРИНІТАРИЗМ (від грецьк. άντι — проти; лат. trinitas — Трійця) — течія в протестантизмі, спричинена Реформацією. Під впливом номіналізму і ренесансного гуманізму актуалізувала вчення Арія (див. аріанство), який заперечував Трійцю, Божественну природу Христа. В А. Бог — єдине єство, ідеальний розум, етичне начало. Ідейна система А., розроблена Серветом, Л. і Ф. Социнами, відновила пелагіанство у догматах гріхопадіння і спокутування, обґрунтувала принципи позаконфесійної віри, критичного аналізу Біблії, примату розуму над вірою, свободи совісті, обопільної незалежності духовної і світської влади; за ідеями невидимої Церкви і хрещення за вірою наближається до радикального протестантизму. У XVI — XVII ст. А. був поширений в Італії, Швейцарії, Голландії, Угорщині. В Україні розвинувся у социніанство. Близький до деїзму і пантеїзму, вплинув на Локка, Спінозу. Еволюціонував у бік філософського раціоналізму.
В. Любащенко
[br]
II
див. социніанство
Філософський енциклопедичний словник