алалія

алалі́я

(від грец. άλαλος – німий)

відсутність або обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку.

Значення в інших словниках

1. алалія — алалі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. алалія — -ї, ж. Відсутність чи обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. алалія — АЛАЛІ́Я, ї, ж., мед. Відсутність або обмеження мови в дітей з нормальним слухом унаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку. Серед дітей дошкільного віку алалія трапляється приблизно в 1 %, а серед школярів – у 0,6–0,2 % (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах