алалія

ала́лія

-ї, ж.

Відсутність чи обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку.

Значення в інших словниках

1. алалія — алалі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. алалія — АЛАЛІ́Я, ї, ж., мед. Відсутність або обмеження мови в дітей з нормальним слухом унаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку. Серед дітей дошкільного віку алалія трапляється приблизно в 1 %, а серед школярів – у 0,6–0,2 % (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. алалія — алалі́я (від грец. άλαλος – німий) відсутність або обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку.  Словник іншомовних слів Мельничука