Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
Значення в інших словниках
алогічний —
алогі́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
алогічний —
-а, -е Суперечний логіці; безглуздий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
алогічний —
АЛОГІ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Який суперечить логіці; нелогічний. Це порівняння не здавалося йому алогічним (Б. Харчук); Коли згодом буде видано том політичних промов Гамбетти, читачі здивуються їх штучному пишномов'ю..
Словник української мови у 20 томах
алогічний —
БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
алогічний —
АЛОГІ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Суперечний логіці; безглуздий.
Словник української мови в 11 томах
алогічний —
рос. алогичный 1. Суперечний логіці, безглуздий. 2. Непослідовність у мисленні, діянні, викликана порушенням законів логічного мислення, що веде до суперечливості, виключає можливість пізнання істини.
Eкономічна енциклопедія