алогічний

АЛОГІ́ЧНИЙ, а, е, книжн.

Який суперечить логіці; нелогічний.

Це порівняння не здавалося йому алогічним (Б. Харчук);

Коли згодом буде видано том політичних промов Гамбетти, читачі здивуються їх штучному пишномов'ю.., ба навіть подекуди беззмістовності й наївно алогічним кульбітам кволої мислі (М. Слабошпицький).

Значення в інших словниках

1. алогічний — алогі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. алогічний — -а, -е Суперечний логіці; безглуздий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. алогічний — алогі́чний (від а... і логічний) суперечний логіці, безглуздий.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. алогічний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. алогічний — АЛОГІ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Суперечний логіці; безглуздий.  Словник української мови в 11 томах
6. алогічний — рос. алогичный 1. Суперечний логіці, безглуздий. 2. Непослідовність у мисленні, діянні, викликана порушенням законів логічного мислення, що веде до суперечливості, виключає можливість пізнання істини.  Eкономічна енциклопедія