анкер
а́нкер
(нім. Anker, від лат. ancora – якір)
1. Частина годинникового механізму – вилка, з’єднана з маятником чи балансиром, яка періодично перериває обертання зубчастого колеса, через що хід годинника стає рівномірним.
2. Сталева пов’язь, яку закладають у кам’яні стіни.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука