антибіотики

антибіо́тики

(від анти... і грец. βιωτικός – життєвий)

речовини біологічного походження, які синтезуються мікроорганізмами і пригнічують ріст бактерій та інших мікробів, а також вірусів і клітин. Багато А. здатні вбивати мікробів. А. застосовують у медицині й ветеринарії з лікувальною метою, у тваринництві (як стимулятори росту молодняка) та в рослинництві (для боротьби з бактеріальними хворобами рослин).

Значення в інших словниках

1. антибіотики — -ів, мн. (одн. антибіотик, -а, ч.). Виділювані деякими мікроорганізмами хімічні речовини, що мають здатність пригнічувати ріст і розвиток тих чи інших мікробів (або навіть убивати їх).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. антибіотики — АНТИБІО́ТИКИ, ів, мн. (одн. антибіо́тик, у, ч.), фарм. Речовини мікробного, тваринного або рослинного походження, їх синтетичні аналоги та похідні, що вибірково пригнічують життєздатність мікроорганізмів, а також клітин злоякісних пухлин.  Словник української мови у 20 томах
3. антибіотики — Речовини, що синтезуються мікроорганізмами, переважно грибами, які здатні сповільнювати ріст хвороботворних мікроорганізмів; застосовують як антибактерійні, протигрибкові, протипухлинні, рідше антивірусні ліки (напр., пеніциліни).  Універсальний словник-енциклопедія
4. антибіотики — АНТИБІОТИКИ, ів, мн. (одн. антибіотик, а, ч.). Виділювані деякими мікроорганізмами хімічні речовини, що мають здатність пригнічувати ріст і розвиток тих чи інших мікробів (або навіть вбивати їх). Кращим засобом лікування фурункулів і фурункульозу є антибіотики (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 37).  Словник української мови в 11 томах