барикада

барика́да

(франц. barricade, від barrique – бочка)

штучне загородження з підручних матеріалів поперек вулиць, шляхів, яке застосовується здебільшого у вуличних боях, зокрема під час збройних повстань.

Значення в інших словниках

1. барикада — барика́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. барикада — Завал, перегорода, перекриття, БАР'ЄР,  Словник синонімів Караванського
3. барикада — -и, ж. Укріплення, загородження, що служить захистом під час вуличних боїв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. барикада — Загорожа, перепона, див. бар'єр, бараж  Словник чужослів Павло Штепа
5. барикада — БАРИКА́ДА, и, ж. Укріплення, загородження, що служить захистом під час вуличних боїв. На верху барикади, під самим костьолом, стояв високий мужчина в сорочці і камізельці, без шапки і сурдута (І.  Словник української мови у 20 томах
6. барикада — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
7. барикада — Барика́да, -ди; -ка́ди, -ка́д  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. барикада — БАРИКА́ДА, и, ж. Укріплення, загородження, що служить захистом під час вуличних боїв. На верху барикади, під самим костьолом, стояв високий мужчина в сорочці і камізельці, без шапки і сурдута (Фр.  Словник української мови в 11 томах