барикада
БАРИКА́ДА, и, ж.
Укріплення, загородження, що служить захистом під час вуличних боїв.
На верху барикади, під самим костьолом, стояв високий мужчина в сорочці і камізельці, без шапки і сурдута (І. Франко);
І без кінця – окопи, барикади, Та над громадами кривавих тіл Гриміли пишні і бучні паради Нових Тимурів і Аттіл (В. Симоненко);
* Образно. Фемінізм, навіть коли він і не був першим на барикадах українського модернізму на початку XX сторіччя, наприкінці його, принаймні на літературознавчому його відтинку, таки є (із журн.);
Зламано останню барикаду тоталітарного режиму (з газ.);
* У порівн. Ця гора була забудована великими будівлями, спеціальними спорудами, порита давніми печерами, вкрита густим парком і чагарником. Вона відчувалась у темряві, як велика барикада, що затулила вітер (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)