барикада —
барика́да іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
барикада —
-и, ж. Укріплення, загородження, що служить захистом під час вуличних боїв.
Великий тлумачний словник сучасної мови
барикада —
Загорожа, перепона, див. бар'єр, бараж
Словник чужослів Павло Штепа
барикада —
БАРИКА́ДА, и, ж. Укріплення, загородження, що служить захистом під час вуличних боїв. На верху барикади, під самим костьолом, стояв високий мужчина в сорочці і камізельці, без шапки і сурдута (І.
Словник української мови у 20 томах
барикада —
див. перешкода
Словник синонімів Вусика
барикада —
барика́да (франц. barricade, від barrique – бочка) штучне загородження з підручних матеріалів поперек вулиць, шляхів, яке застосовується здебільшого у вуличних боях, зокрема під час збройних повстань.
Словник іншомовних слів Мельничука
барикада —
БАРИКА́ДА, и, ж. Укріплення, загородження, що служить захистом під час вуличних боїв. На верху барикади, під самим костьолом, стояв високий мужчина в сорочці і камізельці, без шапки і сурдута (Фр.
Словник української мови в 11 томах