бензидин

бензиди́н

(від лат. benzoe – ароматичний сік і грец. δυναμόω – зміцнюю)

органічна сполука, безбарвні блискучі кристали, що темніють на світлі й повітрі. Напівпродукт для одержання барвників.

Значення в інших словниках

1. бензидин — бензиди́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бензидин — -у, ч. Дуже отруйний ароматичний діамін, який застосовують при хімічному аналізі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бензидин — БЕНЗИДИ́Н, у, ч., хім. Отруйна органічна речовина, що являє собою безбарвні блискучі кристали, які темніють на світлі й повітрі і є важливим напівпродуктом для одержання органічних барвників. Бензидин – канцерогенна речовина (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах