бензидин

бензиди́н

(від лат. benzoe – ароматичний сік і грец. δυναμόω – зміцнюю)

органічна сполука, безбарвні блискучі кристали, що темніють на світлі й повітрі. Напівпродукт для одержання барвників.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бензидин — бензиди́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бензидин — -у, ч. Дуже отруйний ароматичний діамін, який застосовують при хімічному аналізі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бензидин — БЕНЗИДИ́Н, у, ч., хім. Отруйна органічна речовина, що являє собою безбарвні блискучі кристали, які темніють на світлі й повітрі і є важливим напівпродуктом для одержання органічних барвників. Бензидин – канцерогенна речовина (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах