бензилпеніцилін
бензилпеніцилі́н
(від лат. benzoe – ароматичний сік і пеніцилін)
антибіотик. Застосовують при запальних захворюваннях.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бензилпеніцилін — -у, ч. Антибіотик; застосовують при запальних захворюваннях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бензилпеніцилін — БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІ́Н, у, ч., фарм. Лікувальний антимікробний хіміопрепарат ряду пеніцилінів. Бензилпеніцилін випускається у вигляді натрієвої та калієвої солей для парентерального введення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах