бензилпеніцилін

бензилпеніцилі́н

-у, ч.

Антибіотик; застосовують при запальних захворюваннях.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бензилпеніцилін — БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІ́Н, у, ч., фарм. Лікувальний антимікробний хіміопрепарат ряду пеніцилінів. Бензилпеніцилін випускається у вигляді натрієвої та калієвої солей для парентерального введення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. бензилпеніцилін — бензилпеніцилі́н (від лат. benzoe – ароматичний сік і пеніцилін) антибіотик. Застосовують при запальних захворюваннях. Словник іншомовних слів Мельничука