1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бензилхлорид

бензилхлори́д

-у, ч.

Ароматичний галогеновмісний вуглеводень; використовують для отримання бензилового спирту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бензилхлорид — бензилхлори́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бензилхлорид — БЕНЗИЛХЛОРИ́Д, у, ч., хім. Галогенопохідний вуглеводень ароматичного ряду, безколірна рідина з різким запахом; хлористий бензил. Бензилхлорид застосовують для отримання бензилового спирту та особливо бензилцелюлози (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. бензилхлорид — бензилхлори́д (від лат. benzoe – ароматичний сік і хлориди) органічна сполука, безбарвна рідина з різким запахом. Застосовують для одержання бензилового спирту, складних ефірів бензойної кислоти тощо. Словник іншомовних слів Мельничука