1. Словник іншомовних слів Мельничука

бензилхлорид

бензилхлори́д

(від лат. benzoe – ароматичний сік і хлориди)

органічна сполука, безбарвна рідина з різким запахом. Застосовують для одержання бензилового спирту, складних ефірів бензойної кислоти тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бензилхлорид — бензилхлори́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бензилхлорид — -у, ч. Ароматичний галогеновмісний вуглеводень; використовують для отримання бензилового спирту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бензилхлорид — БЕНЗИЛХЛОРИ́Д, у, ч., хім. Галогенопохідний вуглеводень ароматичного ряду, безколірна рідина з різким запахом; хлористий бензил. Бензилхлорид застосовують для отримання бензилового спирту та особливо бензилцелюлози (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах