1. Словник української мови у 20 томах

бензилпеніцилін

БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІ́Н, у, ч., фарм.

Лікувальний антимікробний хіміопрепарат ряду пеніцилінів.

Бензилпеніцилін випускається у вигляді натрієвої та калієвої солей для парентерального введення (з наук. літ.);

Бензилпеніцилін швидко виводиться з організму, у зв’язку з чим потребує частого введення (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бензилпеніцилін — -у, ч. Антибіотик; застосовують при запальних захворюваннях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бензилпеніцилін — бензилпеніцилі́н (від лат. benzoe – ароматичний сік і пеніцилін) антибіотик. Застосовують при запальних захворюваннях. Словник іншомовних слів Мельничука