бензидин

бензиди́н

-у, ч.

Дуже отруйний ароматичний діамін, який застосовують при хімічному аналізі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бензидин — бензиди́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бензидин — БЕНЗИДИ́Н, у, ч., хім. Отруйна органічна речовина, що являє собою безбарвні блискучі кристали, які темніють на світлі й повітрі і є важливим напівпродуктом для одержання органічних барвників. Бензидин – канцерогенна речовина (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. бензидин — бензиди́н (від лат. benzoe – ароматичний сік і грец. δυναμόω – зміцнюю) органічна сполука, безбарвні блискучі кристали, що темніють на світлі й повітрі. Напівпродукт для одержання барвників. Словник іншомовних слів Мельничука