берма

бе́рма

(польс. berma, від нім. Berme)

1. Уступ (горизонтальний майданчик) на укосах, який збільшує їхню стійкість.

2. Уступ уздовж окопу біля основи бруствера.

Значення в інших словниках

1. берма — бе́рма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. берма — Берма — bench, banguette, berm — *Berme — 1) При підземній розробці родовищ — смуга, яка прилягає до контуру об'єкта, що охороняється від впливу гірничих робіт, зовнішня межа якої є початковою для побудови запобіжного цілика. Ширина...  Гірничий енциклопедичний словник
3. берма — -и, ж., спец. Горизонтальна ділянка для укріплення схилів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. берма — БЕ́РМА, и, ж., спец. Горизонтальна ділянка для укріплення схилів. Якщо висота греблі понад 10 м, то для більшої стійкості укосів влаштовують горизонтальні ділянки – берми різної ширини (з наук.-попул. літ.); В бетонному каналі ще котилися могутні хвилі, мало не переливаючись на берми (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
5. берма — БЕ́РМА, и, ж., спец. Горизонтальна ділянка для укріплення схилів. Якщо висота греблі понад 10 м, то для більше ї стійкості укосів влаштовують горизонтальні площадки — берми різної ширини (Довідник сіль.  Словник української мови в 11 томах
6. берма — (польс. < голл. — купа землі) Елемент оборонного зодчества у вигляді уступу між стіною і валом, між валом і ровом, що виконується для посилення міцності укріплення.  Архітектура і монументальне мистецтво