берма
БЕ́РМА, и, ж., спец.
Горизонтальна ділянка для укріплення схилів.
Якщо висота греблі понад 10 м, то для більшої стійкості укосів влаштовують горизонтальні ділянки – берми різної ширини (з наук.-попул. літ.);
В бетонному каналі ще котилися могутні хвилі, мало не переливаючись на берми (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)