берма
БЕ́РМА, и, ж., спец. Горизонтальна ділянка для укріплення схилів.
Якщо висота греблі понад 10 м, то для більше ї стійкості укосів влаштовують горизонтальні площадки — берми різної ширини (Довідник сіль. будівельника, 1956, 26);
В бетонному каналі ще котилися могутні хвилі, мало не переливаючись на берми (Ле, Міжгір’я, 1953, 282).
Словник української мови (СУМ-11)