блокіратор

блокіра́тор

(від англ. block – запирати)

пристрій, що дає змогу використовувати два різні телефонні апарати на одній лінії.

Значення в інших словниках

1. блокіратор — -а, ч. Пристрій, що дає змогу використовувати два різні телефонні апарати на одній лінії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. блокіратор — БЛОКІРА́ТОР, а, ч. 1. Те саме, що блока́тор 2. Небажаною є робота з Інтернетом по телефонній лінії, включеній через міні-АТС, блокіратор чи іншу додаткову апаратуру (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах