блокіратор

блокіра́тор

(від англ. block – запирати)

пристрій, що дає змогу використовувати два різні телефонні апарати на одній лінії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокіратор — -а, ч. Пристрій, що дає змогу використовувати два різні телефонні апарати на одній лінії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блокіратор — БЛОКІРА́ТОР, а, ч. 1. Те саме, що блока́тор 2. Небажаною є робота з Інтернетом по телефонній лінії, включеній через міні-АТС, блокіратор чи іншу додаткову апаратуру (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах