блокіратор

блокіра́тор

-а, ч.

Пристрій, що дає змогу використовувати два різні телефонні апарати на одній лінії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокіратор — БЛОКІРА́ТОР, а, ч. 1. Те саме, що блока́тор 2. Небажаною є робота з Інтернетом по телефонній лінії, включеній через міні-АТС, блокіратор чи іншу додаткову апаратуру (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. блокіратор — блокіра́тор (від англ. block – запирати) пристрій, що дає змогу використовувати два різні телефонні апарати на одній лінії. Словник іншомовних слів Мельничука