блокіратор
БЛОКІРА́ТОР, а, ч.
1. Те саме, що блока́тор 2.
Небажаною є робота з Інтернетом по телефонній лінії, включеній через міні-АТС, блокіратор чи іншу додаткову апаратуру (з наук.-попул. літ.).
2. Пристрій, який установлюють на колесо автомобіля для унеможливлення його руху.
Головним засобом боротьби з водіями, що вперто ігнорують правила паркування і тим ускладнюють рух транспорту, обрали блокіратор (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блокіратор — -а, ч. Пристрій, що дає змогу використовувати два різні телефонні апарати на одній лінії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блокіратор — блокіра́тор (від англ. block – запирати) пристрій, що дає змогу використовувати два різні телефонні апарати на одній лінії. Словник іншомовних слів Мельничука