блокіратор

БЛОКІРА́ТОР, а, ч.

1. Те саме, що блока́тор 2.

Небажаною є робота з Інтернетом по телефонній лінії, включеній через міні-АТС, блокіратор чи іншу додаткову апаратуру (з наук.-попул. літ.).

2. Пристрій, який установлюють на колесо автомобіля для унеможливлення його руху.

Головним засобом боротьби з водіями, що вперто ігнорують правила паркування і тим ускладнюють рух транспорту, обрали блокіратор (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. блокіратор — -а, ч. Пристрій, що дає змогу використовувати два різні телефонні апарати на одній лінії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. блокіратор — блокіра́тор (від англ. block – запирати) пристрій, що дає змогу використовувати два різні телефонні апарати на одній лінії.  Словник іншомовних слів Мельничука