бойкот
бойко́т
(англ. boycott)
1. Спосіб політичної або економічної боротьби, цю полягає в повній або частковій відмові від зносин з будь-якою особою, організацією, державою, від участі в тих або інших організаціях, органах тощо. Від прізвища управителя маєтку Ч.-К. Бойкота, до якого в 1880 р. вперше в історії ірландські орендарі застосували цей захід.
2. Відмова, утримання населення від участі у виборах до представницьких установ.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука