бонвіван

бонвіва́н

(франц. bon vivant, букв. – той, хто добре живе)

у буржуазно-дворянському середовищі особа, що полюбляє жити собі на втіху, гульвіса.

Значення в інших словниках

1. бонвіван — бонвіва́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бонвіван — БОНВІВА́Н, а, ч., заст. Той, хто любить задовольняти свої забаганки, живе собі на втіху. Я трохи захопився своєю ролею [роллю] літературного бонвівана, яку одразу обрав собі за амплуа (Б.  Словник української мови у 20 томах