1. Словник іншомовних слів Мельничука

бонвіван

бонвіва́н

(франц. bon vivant, букв. – той, хто добре живе)

у буржуазно-дворянському середовищі особа, що полюбляє жити собі на втіху, гульвіса.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бонвіван — бонвіва́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бонвіван — БОНВІВА́Н, а, ч., заст. Той, хто любить задовольняти свої забаганки, живе собі на втіху. Я трохи захопився своєю ролею [роллю] літературного бонвівана, яку одразу обрав собі за амплуа (Б. Словник української мови у 20 томах