бонвіван
бонвіва́н
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бонвіван — БОНВІВА́Н, а, ч., заст. Той, хто любить задовольняти свої забаганки, живе собі на втіху. Я трохи захопився своєю ролею [роллю] літературного бонвівана, яку одразу обрав собі за амплуа (Б. Словник української мови у 20 томах
- бонвіван — бонвіва́н (франц. bon vivant, букв. – той, хто добре живе) у буржуазно-дворянському середовищі особа, що полюбляє жити собі на втіху, гульвіса. Словник іншомовних слів Мельничука