бравурний

браву́рний

(від франц. bravoure – мужність, хоробрість)

гучний, бадьорий, урочистий.

Значення в інших словниках

1. бравурний — браву́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бравурний — -а, -е. Бадьорий, жвавий, піднесений, гучний (перев. про музичний твір).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бравурний — (муз.) гучний, жвавий  Словник чужослів Павло Штепа
4. бравурний — БРАВУ́РНИЙ, а, е. 1. Жвавий, піднесений, гучний (перев. про музичний твір). Павло віддав листа і за хвилину біг уже шпаркою ходою вгору вулицею, поспівуючи тихенько щось досить бравурне (Леся Українка); Ще раз перечитавши перший і другий розділи...  Словник української мови у 20 томах
5. бравурний — див. веселий; жвавий  Словник синонімів Вусика
6. бравурний — БАДЬО́РИЙ (про голос, гомін, музику і т. ін. — який виражає бадьорість, веселий, пожвавлений), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше; БРАВУ́РНИЙ (звичайно про музику). Викінчений корабель треба виповнити людським диханням, бадьорими словами (Ю.  Словник синонімів української мови
7. бравурний — БРАВУ́РНИЙ, а, е. Бадьорий, жвавий, піднесений, гучний (перев. про музичний твір). Павло віддав листа і за хвилину біг уже шпаркою ходою вгору вулицею, поспівуючи тихенько щось досить бравурне (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах