брелок

брело́к

(франц. breloque)

прикраса, що її підвішують на ланцюжку біля годинника, ключів, браслета.

Значення в інших словниках

1. брелок — брело́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. брелок — -а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника або на браслеті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брелок — БРЕЛО́К, а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника, на браслеті, біля ключів. Він раптом витяг годинник та забрязкав брелоками (М.  Словник української мови у 20 томах
4. брелок — БРЕЛО́К, а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника або на браслеті. Він раптом витяг годинник та забрязкав брелоками (Коцюб., II, 1955, 140).  Словник української мови в 11 томах