брелок

брело́к

(франц. breloque)

прикраса, що її підвішують на ланцюжку біля годинника, ключів, браслета.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брелок — БРЕЛО́К, а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника, на браслеті, біля ключів. Він раптом витяг годинник та забрязкав брелоками (М. Словник української мови у 20 томах
  2. брелок — -а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника або на браслеті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брелок — брело́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. брелок — БРЕЛО́К, а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника або на браслеті. Він раптом витяг годинник та забрязкав брелоками (Коцюб., II, 1955, 140). Словник української мови в 11 томах