1. Словник української мови в 11 томах

брелок

БРЕЛО́К, а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника або на браслеті.

Він раптом витяг годинник та забрязкав брелоками (Коцюб., II, 1955, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брелок — брело́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. брелок — -а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника або на браслеті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брелок — БРЕЛО́К, а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника, на браслеті, біля ключів. Він раптом витяг годинник та забрязкав брелоками (М. Словник української мови у 20 томах
  4. брелок — брело́к (франц. breloque) прикраса, що її підвішують на ланцюжку біля годинника, ключів, браслета. Словник іншомовних слів Мельничука