1. Орфографічний словник української мови

брелок

брело́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брелок — -а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника або на браслеті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брелок — БРЕЛО́К, а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника, на браслеті, біля ключів. Він раптом витяг годинник та забрязкав брелоками (М. Словник української мови у 20 томах
  3. брелок — брело́к (франц. breloque) прикраса, що її підвішують на ланцюжку біля годинника, ключів, браслета. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. брелок — БРЕЛО́К, а, ч. Прикраса, привішена до ланцюжка кишенькового годинника або на браслеті. Він раптом витяг годинник та забрязкав брелоками (Коцюб., II, 1955, 140). Словник української мови в 11 томах