укріплений замок у Західній Європі за середньовіччя.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
Значення в інших словниках
бург —
Бург: — замок [47] — палац [XIX] Поки депутати працювали над нею у Відні, в цісарськім бургу сталося дещо нового [XIX]
Словник з творів Івана Франка
бург —
бург іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бург —
БУРГ, у, ч., іст. У середньовічній Західній Європі – назва укріплених, надійно захищених замків. Іван Остапович був гарний верхом на коні, .. неначе пишний середньовіковий лицар серед чорного задимленого німецького бургу (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
бург —
(лат. — укріплене місце) 1. Військове укріплення стародавніх римлян. 2. Захищений валами і дерев'яними стінами населений пункт у ранньосередньовічній Європі. З'явився за часів просування на схід саксонських вождів у вигляді уфортифікованого маєтку.
Архітектура і монументальне мистецтво