1. Словник іншомовних слів Мельничука

бург

(нім. Burg)

укріплений замок у Західній Європі за середньовіччя.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бург — Бург: — замок [47] — палац [XIX] Поки депутати працювали над нею у Відні, в цісарськім бургу сталося дещо нового [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. бург — бург іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. бург — БУРГ, у, ч., іст. У середньовічній Західній Європі – назва укріплених, надійно захищених замків. Іван Остапович був гарний верхом на коні, .. неначе пишний середньовіковий лицар серед чорного задимленого німецького бургу (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. бург — (лат. — укріплене місце) 1. Військове укріплення стародавніх римлян. 2. Захищений валами і дерев'яними стінами населений пункт у ранньосередньовічній Європі. З'явився за часів просування на схід саксонських вождів у вигляді уфортифікованого маєтку. Архітектура і монументальне мистецтво