1. Архітектура і монументальне мистецтво

бург

(лат. — укріплене місце)

1. Військове укріплення стародавніх римлян.

2. Захищений валами і дерев'яними стінами населений пункт у ранньосередньовічній Європі. З'явився за часів просування на схід саксонських вождів у вигляді уфортифікованого маєтку. Згодом стіни стали мурованими, а навколо виростало місто. Назва Б. стала вживатися для багатьох західноєвропейських укріплень, міст або міських районів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бург — Бург: — замок [47] — палац [XIX] Поки депутати працювали над нею у Відні, в цісарськім бургу сталося дещо нового [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. бург — бург іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. бург — БУРГ, у, ч., іст. У середньовічній Західній Європі – назва укріплених, надійно захищених замків. Іван Остапович був гарний верхом на коні, .. неначе пишний середньовіковий лицар серед чорного задимленого німецького бургу (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. бург — (нім. Burg) укріплений замок у Західній Європі за середньовіччя. Словник іншомовних слів Мельничука