бург

Бург:

— замок [47]

— палац [XIX] Поки депутати працювали над нею у Відні, в цісарськім бургу сталося дещо нового [XIX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бург — БУРГ, у, ч., іст. У середньовічній Західній Європі – назва укріплених, надійно захищених замків. Іван Остапович був гарний верхом на коні, .. неначе пишний середньовіковий лицар серед чорного задимленого німецького бургу (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  2. бург — (лат. — укріплене місце) 1. Військове укріплення стародавніх римлян. 2. Захищений валами і дерев'яними стінами населений пункт у ранньосередньовічній Європі. З'явився за часів просування на схід саксонських вождів у вигляді уфортифікованого маєтку. Архітектура і монументальне мистецтво
  3. бург — бург іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. бург — (нім. Burg) укріплений замок у Західній Європі за середньовіччя. Словник іншомовних слів Мельничука