бухта
I
(нім. Bucht, від biegen – гнути, згинати)
затока, що заходить у сушу. З обох боків Б. захищають від хвиль острови або миси.
II
(голл. bocht)
канат (снасть), укладений кругами або вісімками поруч і один над одним (у формі циліндра).
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука