бухта
БУ́ХТА¹, и, ж.
Невелика глибока затока.
Люди .. посунули до берлин, що стояли в штучній бухті (В. Підмогильний);
Десятки човнів гуляли по простору Сухумської бухти (М. Трублаїні);
У вогнях прожекторів видно, як один за одним спускаються над бухтою величезні парашути (О. Гончар).
БУ́ХТА², и, ж., мор.
Складений кружком канат, трос і т. ін.
Як смеркло, то Михайло вже з трьома зв'язківцями вантажив у човен чотири бухти нового кабелю (В. Кучер);
Вдень завантажували пульманівські вагони бухтами кольорового дроту (Є. Доломан).
Словник української мови (СУМ-20)