бірюза

бірюза́

(тур. piruza, з перс. пірозе)

мінерал класу фосфатів, переважно блакитного або зеленого кольору. Дорогоцінний камінь.

Значення в інших словниках

1. бірюза — бірюза́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бірюза — Бирюза — turquoise (biryusa) — Türkis, Kallait – мінерал. Склад: Cu Al6 [(OH)2(PO4)]4 4H2O. Домішки: Si, Са, Sr, в менших кількостях — Zn, Мо, Ni, Со, V, Ti, Ba, Be, Mg та ін. Гіпергенний мінерал класу фосфатів. Сингонія триклінна. Густина 2,6-2,84.  Гірничий енциклопедичний словник
3. бірюза — -и, ж. Непрозорий дорогий камінь голубого або голубувато-зеленого кольору; використовується для прикрас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бірюза — БІРЮЗА́, и́, ж. Непрозорий напівкоштовний камінь блакитного або блакитнувато-зеленого кольору. І небу подібна лежить бірюза (М. Хвильовий); Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових, І заквітчавсь вінцем із бірюзи (А.  Словник української мови у 20 томах
5. бірюза — Блакитний або блакитно-зелений мінерал, водневий фосфат міді та алюмінію; дорогоцінний благородний камінь; використовують здавна.  Універсальний словник-енциклопедія
6. бірюза — БЛАКИ́ТЬ (блакитний колір), ГОЛУБІ́НЬ, ГОЛУБИЗНА́, БЛАКИ́Т заст.; ЛАЗУ́Р поет. (перев. про небо, море); БІРЮЗА́. Мов крижини, пливли в небесній блакиті хмари (В. Шевчук); Змарніла, зблякла краса молодиці..  Словник синонімів української мови
7. бірюза — БІРЮЗА́, и́, ж. 1. Непрозорий дорогий камінь голубого або голубувато-зеленого кольору; використовується для прикрас. Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових, І заквітчавсь вінцем із бірюзи (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах